ОПІКА


Встановлення опіки та піклування – це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14 років, а піклування – над дітьми віком від 14 до 18 років.

Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладено на служби у справах дітей.

Опікуном, піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа. При призначенні опікуна, піклувальника враховуються особисті якості особи, її ставлення до дитини. Однією з умов оформлення опіки є бажання самої дитини щодо призначення певної особи її опікуном, піклувальником.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути влаштовані в сім’ї осіб, які:

  • визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
  • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  • були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
  • були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 1501, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  • перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
  • є інвалідами I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду;
  • проживають на спільній житловій площі з членами сім’ї, які мають розлади здоров’я або поведінку чи спосіб життя, що може негативно вплинути на здоров’я дитини, її фізичний, психічний, моральний стан або інтелектуальний розвиток;
  • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  • поведінка та інтереси яких суперечать інтересам дитини, яка може бути влаштована в сім’ю на виховання.

 

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

  • заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
  • довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  • документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
  • копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
  • довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
  • копію паспорта;
  • висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
  • довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;
  • письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі – дитячий будинок сімейного типу, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

 

Строк дії документів, зазначених у цьому пункті, становить дванадцять місяців з дати видачі.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів.

 

Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає державні пільги, передбачені для такої категорії дітей. За такими дітьми зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, на відшкодування у зв’язку з втратою годувальника.

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування,
надається  у  розмірі,  що  становить два прожиткових мінімуми для
дитини відповідного віку.

У разі коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку  пенсія,  аліменти,  стипендія,  державна  допомога  (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей-інвалідів, відповідно  до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими  мінімумами  для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги.

Опіка, піклування припиняється у разі:

  • передачі дитини батькам (усиновлювачам);
  • реєстрації шлюбу;
  • надання дитині повної цивільної дієздатності;
  • смерті опікуна, піклувальника або підопічного.

Контроль за умовами утримання, виховання, навчання дитини, над якою оформлено опіку, піклування, покладається на органи опіки та піклування.

Звільнення опікуна або піклувальника здійснюється рішенням органу опіки та піклування за його бажанням або в разі невиконання ним своїх обов’язків, при влаштуванні вихованця до державного закладу або коли стосунки між вихователем та вихованцем не дозволяють здійснювати піклування.

У випадку невиконання опікунами, піклувальниками обов’язків і за умови настання тяжких наслідків винні особи несуть кримінальну відповідальність.